Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 5- марикультура)
Розробники Закону України «Про аквакультуру» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5293-17 в свій час намагалися в одному законі передбачити усе, що могло би знадобитися для розвитку аквакультури та марикультури в Україні.
Марикультура, рівень якої на вересень 2012 р. складав ≈ 0 % від загального об’єму рибопродукції галузі рибного господарства України. Навіщо було тоді щось вигадувати і напружуватися, тим більше, що професійної кваліфікації для розробки нового спеціалізованого закону для сталого розвитку марикультури в Україні ні тоді ні зараз в Держрибагентстві немає? Ну, щось там сказали – та і годі!
Зараз ситуація ускладнилася розгулом пандемії COVID-19 та очікуванням від неї майбутніх негативних наслідків у вигляді світової фінансово-економічної кризи.
Навіщо ж зараз новому керівництву Держрибагентства в тяжких потугах, коли є ще маса невирішених проблем в галузі, розробляти принципово новий закон, який повинен не тільки стримати руйнування галузі, а й забезпечити стрімкий сталий розвиток рибному господарству України? Навіщо нам зараз Закон України «Про марикультуру
Аналіз стану галузі рибного господарства України та всі аспекти надскладного питання розвитку галузі розглянуті цих та інших статтях сайту http://fishindustry.com.ua :
- Обґрунтування необхідності розробки Закону України «Доктрина розвитку рибного господарства України до 2050 р.» http://fishindustry.com.ua/6162-2/
- Обґрунтування необхідності прийняття Закону України «Державна програма розвитку рибного господарства України до 2030 р.» http://fishindustry.com.ua/obgruntuvannya-neobxidnosti-prijnyattya-zakonu-ukra%d1%97ni-derzhavna-programa-rozvitku-ribnogo-gospodarstva-ukra%d1%97ni-do-2030-r/
- Обґрунтування необхідності прийняття Закону України «Про відновлення рибопромислового флоту України до 2050 р.» http://fishindustry.com.ua/obgruntuvannya-neobxidnosti-prijnyattya-zakonu-ukra%d1%97ni-pro-vidnovlennya-ribopromislovogo-flotu-ukra%d1%97ni-do-2050-r/
- Перспективи вирощування морських водоростей в Україні. Читайте в статті http://fishindustry.com.ua/perspektivy-vyrashhivaniya-morskix-vodoroslej-v-ukraine/
- Перспективи розвитку Україною марикультури в Австралии. Читайте в статті http://fishindustry.com.ua/perspektivy-razvitiya-ukrainoj-marikultury-v-avstralii/
- Як зрушити з мертвої точки марикультуру в Україні. Читайте в моїй статті http://fishindustry.com.ua/5330-2/
- Устричний бізнес і це у нас можливо? Читайте в статті http://fishindustry.com.ua/5188-2/
- Законодавчі проблеми розвитку марикультури в Україні. Читайте в статті http://fishindustry.com.ua/problemy-razvitiya-marikultury-v-ukraine/
- Огляд перспектив марикультури. Читайте в статті http://fishindustry.com.ua/obzor-marikultury/
- Що таке марикультура. Читайте в статті http://fishindustry.com.ua/marikultura/
- Огляд садкової и загінної аквакультури і и марикультури Китаю http://fishindustry.com.ua/obzor-zagonnoj-akvakultury-i-marikultury-kitaya/
- Розведення камбали калкан http://fishindustry.com.ua/category/marikultura/page/2/
Нагадаємо, що для 40,2 мільйонного населення України та мінімальної медицинської норми споживання рибопродукції на одного українця 23,7 кг/рік потрібно ≥ 1млн. тонн/рік (42,2 млн. х 23,7 кг/рік).
За рахунок чого в майбутньому ми зможемо забезпечити продовольчу безпеку та незалежність держави в секторі рибопродукції?
На сьогодні об’єми виробництва рибопродукції складають:
- Аквакультура континентальних водойм ≈ 20 тис. тонн/рік.
- Рибопромисловий океанічний флот ≈ 5 тис. тонн/рік.
- Рибопромисловий флот Азовського і Чорного морів ≈ 25 тис. тонн/рік.
- Промисел у внутрішніх водоймах ≈ 10 тис. тонн/рік.
- Спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ) з ННН – промислом ≈ 10 тис. тонн/рік.
- Марикультура ≈ 0 тонн/рік.
Всього ≈ 70 тис. тонн/рік без ННН – промислу (незаконний, неконтрольований, непідзвітний вилов риби, тобто браконьєрство). А Україні як мінімум потрібно виробляти 1 млн. тонн/рік.
Наукові дослідження взагалі показують, що для повноцінного здоров’я людині потрібно вживати ≥ 35 кг/рік, як це робиться в Китаї, Японії, США, Норвегії, Океанії, тощо.
Розглянемо резерви розвитку, які мають бути використаними на користь галузі. Де ж взяти ще як мінімум 930 тис. тонн/рік, щоб не імпортувати коштовну і в більшості випадків неякісну рибопродукцію?
Резерви виробництва рибопродукції:
- Аквакультури ≈ 130 тис. тонн/рік.
- Рибопромислового океанічного флоту України на даний час до будівництва нового – (0 тис. тонн/рік).
- Рибопромислового флоту Азовського та Чорного морів ≈ 100 тис. тонн/рік.
- Рибного промислу у внутрішніх водоймах України = 70 000 тонн/рік.
- СТРГ – 30 тис. тонн/рік.
Загальні реальні на сьогодні резерви складатимуть лише 200 тис. тонн/рік (130+0+100+70+30 =330). А де ж брати ще 670 000 тонн/рік, якщо з будівництвом рибопромислового флоту виникають нерозв’язні проблеми?
От тут як раз і випливають необхідні Україні приховані резерви марикультури. В силу недосконалого українського законодавства марикультура не може не те щоб розвиватися, а й навіть зрушити з нульового рівня, незважаючи на те, що є вітчизняні та іноземні інвестори.
Площа морської акваторії південно-західної частини Чорного моря разом з лиманами, яка придатна для розвитку марикультури складає ≥ 1 млн. га. Навіть 1 % цієї території (10 тис. га) при правильному раціональному використання кожної придатної ділянки буде достатнім для виробництва як мінімум 100 тис. тонн/рік рибопродукції (а це 2,5 кг/рік рибопродукції власного виробництва на одну людину). В потенціалі об’єми марикультури можуть бути збільшеними в 2 і більше разів.
Азовське море зараз розглядати для потреб марикультури недоцільно у зв’язку з тим, що Росія і Україна не мають чітких кордонів по морю на фоні довготривалої війни.
В північно-західній частині Чорного моря ділянками які придатні для марикультури є: Ягорлицька, Тендрівська, Кархінітська затоки, Березанський та Тилігульський лимани, узбережжя від Очакова до Вілково.
Крім того під марикультурою можуть бути задіяні землі на узбережжі для будівництва водоналивних господарств (з морською водою). Ці рибогосподарські підприємства з регульованими параметрами водного технологічного середовища можуть бути вельми продуктивними (≥ 250 тонн/га). Садки у морі теж матимуть необхідний водообмін з потужністю ≥ 200 тонн/га.
В умовах північно-західній частині Чорного моря, коли періодично відбувається вибух сірководню доречно правильно підходити до підбору об’єктів марикультури.
Необхідно відмітити, що чорноморські устриці най смачніші у Світі. В цих та інших статтях повністю з різних ракурсів проводиться аналіз перспектив розвитку марикультури в Україні.
Нове керівництво Держрибагентства повинно:
- Забезпечити нагальні потреби українського народу, в морській рибі, морепродуктах водоростях власного виробництва, незважаючи на всі міжнародні перешкоди і негаразди.
- Потужна українська марикультура – це суттєвий внесок у продовольчу безпеку та незалежність України в секторі рибопродукції.
Дивись статтю: Обґрунтування необхідності прийняття Закону України «Про марикультуру»
http://fishindustry.com.ua/6253-2/
Новому складу Держрибагентства необхідно:
- Переглянути Статут ДП «Укрриба» на предмет можливості взяття всіх потенційно цікавих ділянок акваторій Чорного моря (Азовське море безперспективно через малу глибину, недостатньою солоності, війни з РФ) в оренду у держави (через Фонд держмайна, точно так, як зараз ДП «Укрриба» взяла під себе водойми аквакультури).
2. Створити спеціальну державну комісію для виявлення чистих ділянок в північно-західній частині Чорного моря, які не заважають іншим напрямкам розвитку економіки, морському транспорту і не завдають екологічної шкоди природі (комісія повинна бути представлена вченими, спеціалістами рибного господарства, юристами).
3. Оформити на ДП «Укрриба» всі виявлені і узгоджені з державними відомствами морські акваторії і земельні ділянки на березі моря.
4. Проводити на конкурсній основі розподіл ділянок під марикультуру між рибогосподарськими підприємствами і укладати з ними договори оренди.
5. Відстежувати розвиток маригосподарств, надаючи їм адміністративну та методичну підтримку..
Отже, Україні в терміновому порядку необхідний Закон України «Про марикультуру”
Без марикультури – галузь рибного господарства України майбутнього не матиме !!
Дивись статтю: «Законодательные проблемы развития марикультуры в Украине»
http://fishindustry.com.ua/problemy-razvitiya-marikultury-v-ukraine/
Всі вищезгадані першочергові заходи нового керівництва Держрибагентства потребують додатково :
1. Корекції і доповнення до Закону України «Про аквакультуру» в частині марикультури, де про неї нічого практично не сказано, так як при його розробці питання марикультури не розглядалися.
2. Зобов’язати ДП «Укрриба» Постановою Кабінету Міністрів України (КМУ) провести відбір і узгодження всіх морських ділянок, придатних для марикультури з Міністерством енергетики та захисту довкілля України, Міністерством інфраструктури, місцевими органами самоврядування і так далі.
3. Вишукати напроти морських ділянок земельні ділянки на континенті для обслуговування морських господарств.
4. Вишукати кошти на проведення наукових робіт по темі вивчення придатності морських ділянок для марикультури.
5. Розробити спеціальну «Методику», що визначає і регламентує рибогосподарську діяльність на морських рибоводних ділянках.
Дивись статтю «Как сдвинуть с мёртвой точки марикультуру в Украине»
http://fishindustry.com.ua/5330-2/
