Десятиліття, присвячене науці про океан в інтересах стійкого розвитку 2021-2030 рр. (по матеріалах ФАО 2022 р.) (Частина 2)
Комітет з рибного промислу в східної частини Центральної Атлантики та Комісія з рибальства в південно-західній частині Індійського океану, а також міжсекторальна Комісія з Бенгальської течії. Країнам надається підтримка у розробці, впровадженні та моніторингу планів, заходів політики та законодавства у сфері управління рибальством, що відповідають вимогам ЕПР, а також у встановленні циклів управління рибальством. Нарешті докладаються масштабні зусилля щодо рішення гендерних питань та сприяння рівної участі чоловіків і жінок в управлінні рибальством.
“Цифрові інновації рука об руку з науковим моніторингом рибних ресурсів та еко-систем” Мета цієї програми (ФАО, 2021i) полягає у розробці атласу, в якому відкриті дані та відкрита наукова інформація буде використовуватися для опису екосистем (включаючи рибні ресурси) та відповідних випадках для моніторингу рішення задач ЦСР та досягнення результатів ООН.
Основою програми є ініціатива ФАО, яка реалізується самими країнами на основі фактичних даних та з урахуванням їх інтересів і має на меті прискорити перехід до стійкого розвитку сільських районів на користь викорінення злиднів (ЦСР 1), а також ліквідації голоду та неповноцінного харчування у всіх його проявах (ЦСР 2). Першочергова увага приділяється країнам, які мають найнижчі власні потенціали і отримують найнижчий обсяг міжнародної підтримки або стикаються з особливо значними труднощами під час реалізації заходів, включаючи кризи природного та антропогенного характеру. Завдяки використанню передових методів геопросторового моделювання та аналітичного інструментарію в рамках ініціативи виявляються найперспективніші можливості для підвищення доходів, скорочення нерівності та зниження вразливості населення сільських районів, що становить переважну більшість населення світу, що живе у злиднях.
Програма передбачає використання Платформи геопросторових даних для доступу до інформації про рибні ресурси та тематичне екологічних карт з використанням обраних елементів даних, підготовлених ФАО (Організація складала каталоги карток зон компетенції регіональних рибогосподарських органів, поширення видів, запасів та районів промислу) та партнерами ООН.
Використовуючи ці інструменти, країни та зможуть поширювати комплексні відкриті дані про стан та експлуатацію рибних ресурсів, екосистем та вплив на них, здійснювати моніторинг свого прогресу у досягненні ЦСР та результатів ООН. Крім того, програма буде:
i) сприяти розвитку співробітництва, оскільки країнам та регіонам буде необхідно досягти домовленостей про стандарти розповсюдження відкритих даних;
ii) сприяти подоланню цифрового розриву, оскільки здійснюватиметься з опорою на зусилля ФАО щодо сприяння розробці інформаційних продуктів у галузі рибальства за участю прибережних держав Західної та Східної Африки, Південно-Східної Азії та малих острівних країн.
Визначення ролі харчової продукції з водних біоресурсів у забезпеченні населення країн їжею до 2030 р. та після.
Наукова група Саміту ООН з продовольчих систем визначила підтримку виробництва харчової продукціїз водних біоресурсів як одну із семи науково обґрунтованих пріоритетних завдань, які потрібно вирішити для прискорення переходу до більш здорових, стійких, рівноправних і несприйнятливим до зовнішніх продовольчих впливів системам. Крім того, забезпечення населення харчовою продукцією з водних біоресурсів було названо одним із елементів як рішень щодо виконання конкретних завдань, передбачених цілями в галузі сталого розвитку (ЦСР), так і в інтересах перетворення продовольчих систем.
У 2021 р. були представлені два масштабні наукові проекти щодо визначення ролі харчової продукції з водних біоресурсів у досягненні ЦСР:
– дискусійний документ структури “ООН-харчування” – “Роль харчової продукції з водних біоресурсів у формуванні стійкого та здорового раціону харчування”;
– рецензований документ “Роль харчової продукції з водних біоресурсів у забезпеченні населення країн поживною їжею”, підготовлений ініціативою Blue Food Assessment.
У цих документах представлено широкий спектр наявних фактичних даних та запропоновані рекомендації щодо встановлення орієнтирів у сферах політики, інвестицій та досліджень, виконання яких дозволить збільшити внесок харчової продукції з водних біоресурсів на підвищення якості харчування та рівня продовольчої безпеки у світі. Для визнання всіх переваг харчової продукції з водних біоресурсів як “суперпродуктів” необхідно перейти від концепції “нагодувати населення” до концепції “забезпечити населення поживною їжею”. Необхідно уважніше ставитися до даних про важливість різноманітної харчової продукції з водних біоресурсів – тварин, рослин та мікроорганізмів – як джерела безлічі біодоступних мікронутрієнтів (наприклад, кальцію, заліза, цинку, вітамінуB12 та вітаміну А), незамінних жирних кислот і білка, отримувати більше таких даних. Крім того, необхідні дослідження, які допоможуть у розробці різноманітної, культурно прийнятної, доступної та зручної харчової продукції з водних біоресурсів для вживання в перші 1000 днів життя, які допоможуть покращити здоров’я та підвищити якість харчування жінок і сприятимуть когнітивному та загальному розвитку та зростанню дітей молодшого віку.
Великі прогалини в дезагрегованих даних моделях споживання, різноманітності та відносній кількості продукції, її екологічному сліді та стійких системах виробництва різноманітних продуктів із водних біоресурсів перешкоджають повноцінному обговоренню, вивченню цих продуктів та обліку їхньої ролі у перетворенні продовольчі системи. Необхідно надати пріоритетність міждисциплінарних досліджень переваг харчової продукції з водних біоресурсів для різних груп населення на користь забезпечення продовольчої безпеки та харчування, екологічної стійкості та соціально-економічного розвитку, особливо у країнах із низьким та середнім рівнем доходу.
Щоб розробити науково обґрунтовану програму з розширення використання харчової продукції з водних біоресурсів як “суперпродуктів” для забезпечення населення країн поживною їжею, необхідно сформувати підхід до систем виробництва цієї продукції з урахуванням питань харчування. Для цього потрібні, зокрема, такі види досліджень:
– аналіз вмісту поживних речовин у різноманітній харчової продукції з водних біоресурсів, джерелом яких є морське рибальство, рибальство у внутрішніх водоймах і аквакультура, та безпеки цих продуктів;
– розробка інноваційних рішень щодо скорочення втрат та псування;
– розвиток комплексних систем, в яких буде вироблятися різноманітна харчова продукція з водних біоресурсів, а також поживні продукти рослинного походження;
– іформування наукової бази для включення різноманітної харчової продукції з водних біоресурсів до національних дієтологічних рекомендацій щодо норм споживання харчових продуктів.
Крім того, слід звернути увагу на включення до раціону продуктів із низькотрофних водних видів, таких як морські водорості, медузи та морський огірок. Збої та ризики, обумовлені наростаючими масштабами кліматичного кризи, створюють зростаючу загрозу для систем виробництва продовольства із водних біоресурсів.
Пандемія COVID-19 ще більше оголила нестабільність цих систем, посиливши негативний вплив на продовольчу безпеку та харчування, доходи та джерела коштів доіснування, особливо дрібних суб’єктів. Щоб зробити системи виробництва продовольства з водних біоресурсів стійкими, необхідні дослідження масштабі в збоїв та вразливості різних груп суб’єктів, включаючи споживачів, незаможне та вразливе населення.
Організація Об’єднаних Націй оголосила 2022 р. Міжнародним роком кустарного рибальства та аквакультури. Його проведення створило міцну основу для розширення дослідницької роботи та більш повного визнання ролірізноманітної харчової продукції з водних біоресурсів як “суперпродуктів”, які можна використовувати для забезпечення населення країн поживною їжею
Цифрові іновації для ідеетифікації видів. Технічні нововведення змінюють підходи до збору, поширенню інформації та знань про живі водні види та надання їх особам, які приймають рішення. Застосовуючи машинне навчання та портативні пристрої з веб-інтерфейсом, можна донести знання вчених, які займаються питаннями рибних ресурсів, до рибалок, що працюють у секторі, та широкому загалу.
Серед інновацій, які допомагають робити наукові відкриття в інтересах сталого розвитку, входять досягнення ідентифікації морських організмів, що становлять фактичний та потенційний інтерес для рибальства тааквакультури. Такі нововведення полегшують доступ до засобів ідентифікації видів та дозволяють підвищувати якість даних у всіх виробничо-збутових ланцюжках у рибальстві та аквакультурі.
Для популяризації досягнень та об’єднання новаторів, які займаються такими питаннями, ФАО провела глобальний форум “Штучний інтелект для цифрової блакитної планети”, в ході якого вчені та аналітики даних з морських дослідних інститутів, університетів та приватного сектору обмінялися знаннями, навичками та інноваційними ідеями.
На форумі розглядалися питання, як штучний інтелект допомагає ідентифікувати зображення тисяч водних видів і може використовуватися для визначення розміру, кількості та стадії життя водних організмів. Крім того, обговорювалося, як міжнародні структури можуть працювати разом у віртуальному середовищі та виробляти рішення, які надалі можна буде вдосконалювати та впроваджувати.
Після глобального форуму було проведено вебінар, присвячений використанню нерухомих зображень та відеозаписів для реєстрації уловів глибоководних акул та лову в уразливих морських екосистемах, на якому були продемонстровані передові технології фото- та відеозйомки, які можна використовувати для підтримки фахівців, які спостерігають за рибними ресурсами, на борту судів, і особливо для таксономічної класифікації рідкісних видів, які важко ідентифікувати дослідникам рибних ресурсів.
ФАО продовжить відігравати важливу роль в об’єднанні різних суб’єктів, які розробляють інноваційні цифрові рішення в галузі ідентифікації видів та стимулювати ширше використання знімального обладнання, пов’язане з машинним навчанням у різних районах рибальства по всьому світу. Розробляючи рекомендації та технічні поради по ідентифікації важливих цільових об’єктів прилову, ФАО створює умови для прийняття цілеспрямованих заходів щодо раціональної експлуатації та збереженню рибних ресурсів та виробничо-збутових ланцюжків в аквакультурі.
Нажаль, Україна втратила статус Великої рибопромислової держави після розкрадання та знищення 240 одиниць океанічного рибопромислового флоту.
Коли ми почнемо відновлювати свій рибопромисловий флот?
