Інтенсифікація і розширення стійкого виробництва продукції аквакультури (по матеріалах ФАО 2022 р.) (Частина 1)

Опубліковано at 03.04.2023
522 0

Інтенсифікація і розширення стійкого виробництва продукції аквакультури (по матеріалах ФАО 2022 р.) (Частина 1) 

Цілі і завдання. Безперечно, що аквакультура відіграє найважливішу роль у забезпеченні продовольчої безпеки та харчування у світі, у скороченні розриву між попитом на харчову продукцію з водних біоресурсів та пропозицією цієї продукції.

Очікується, що підвищення продуктивності та модернізація сектора, інтенсифікація виробництва та розширення економічного та географічного доступу до продукції, що вирощується в штучних умовах, допоможуть підвищити позитивний вплив сектора на джерела засобів для існування та зайнятості.

За прогнозами, до 2030 р. виробництво харчової продукції з водних біоресурсів зросте ще на 15%. Зізнається, що це зростання буде пов’язане з розвитком аквакультури. Але це зростання не повинно бути пов’язане з втратою здоров’я водних екосистем, збільшенням забруднення, зниженням благополуччя тварин, біорізноманіттям та соціальної рівності.

Щоб уникнути таких збитків, необхідні нові стійкі та побудовані на рівноправності стратегії розвитку аквакультури. Розвиток аквакультури має стати одним із головних пріоритетів, особливо у регіонах, де потенціал зростання сектора залишається у значній мері недовикористаним.

Ініціатива “Блакитна” трансформація, до здійснення якої ФАО розпочала після прийняття у 2021 р. Декларації КРГ про стійкість рибальства та аквакультури є пріоритетним напрямком, позначениму Стратегічній рамковій програмі Організації на 2022-2031 рр.

У Шанхайській декларації за підсумками Глобальної конференції з аквакультури, організованою ФАО, Мережею центрів з аквакультури в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та Міністерством сільського господарства та сільських районів Китаю, також підкреслюється ключова роль аквакультури.

В цих деклараціях визнається необхідність інтенсифікації зусиль щодо використання всіх можливостей та вирішення проблем у галузі розвитку, з якими стикається аквакультура, щоб забезпечити її сталий розвиток та повністю реалізувати її потенціал.

Ініціатива «Блакитна” трансформація реалізується з такими цілями:

i) розширення розробки та впровадження стійких систем аквакультури; ii) забезпечення інтеграції аквакультури у стратегії розвитку та продовольчу політику національних, регіональних та глобальних масштабів;

iii) сприяння підприємствам аквакультури задовольняти зростаючий попит на харчову продукцію з водних біоресурсів і створювати умови для забезпечення засобів для існування;

іiv) розширення можливостей для розробки та впровадження технологій та методів регулювання на всіх рівнях на користь підвищення ефективності та стійкості аквакультури як галузіє

У цьому розділі наводиться критичний аналіз ряду фундаментальних проблем, які необхідно вирішити для виконання зобов’язань у межах “Блакитної” трансформації. Ці проблеми стосуються систем виробництва продукції аквакультури, систем загального керівництва, інновацій та потреб у нарощування потенціалу.

Поліпшення виробничих систем. Для розширення стійкої аквакультури знадобляться додаткові технічні нововведення, підтримка на рівні політики та стимули у всіх сегментах виробничо-збутових ланцюжків, включаючи такі сфери, як доступ до води, оптимізація пропускної спроможності, вибір та розподіл зон для розміщення об’єктів аквакультури, спрощення процедур ліцензування у поєднанні з передовими підходами до охорони навколишнього середовища та моніторингом, наявність навченої та кваліфікованої робочої сили, виробництв якісних кормів та генетичного матеріалу, регулювання використання хімікатів та антибіотиків, і навіть суворі протоколи біобезпеки. Нижче наведено приклади заходів в області політики та техніки, які ФАО проводить з метою здійснення ініціативи «Блакитна» трансформаціяȈ та вдосконалення систем виробництвапродукції аквакультури.

Рекомендації щодо стійкої аквакультури. За дорученням дев’ятої сесії Підкомітету з питань аквакультурі Комітету ФАО з рибальства  Організація з 2017 р. проводила глобальні та регіональні консультації з метою збирання ефективних ініціатив на користь підвищення стійкості аквакультури та об’єднання цих ініціатив у Рекомендації щодо сталого розвитку аквакультури.

У процесі підготовки Рекомендацій вивчалися тенденції в галузі політики та науки, технічні нововведення та досвід, отриманий у різних регіонах, країнах та контекстах. Були проаналізовані чинні керівні документи національного та міжнародного рівнів, що дозволило виявити прогалини та забезпечити актуальність інформації, визнаючи проблеми, потреби та очікування конкретних держав.

Мета ФАО – допомогти країнам більш скрупульозно дотримуватися положень Кодексу ведення відповідального рибальства, залучати підприємства сектора аквакультури до здійснення Порядку денного на період до 2030 р. та створювати можливості для їх ефективної участі у цьому процесі та в колективній побудові майбутньої стійкої аквакультури.

Крім того, на виконання прохання членів контактної робочої групи розробити практичний посібник зі стійкого розвитку аквакультури з опорою на велику інформацію та доповіді експертів, Секретаріат підготував документ “Перетворення аквакультури в інтересах нарощування її вкладу у досягнення Цілей сталого розвитку (ЦСР)”.

Цей практичний посібник, призначений для осіб, які відповідають за розробку політики, та фахівців-практиків, зайнятих у всіх сегментах виробничо-збутового ланцюжка аквакультури, включаючи етапи підготовки до вирощування, дорощування та обробці після вилову. Передбачається, що це буде гнучкий документ, який може бути адаптований країнами відповідно до їх конкретних потреб та пріоритетів. Він повинен регулярно оновлюватися з урахуванням досягнень науки, технічних нововведень та здобутого досвіду.

Генетичне поліпшення у межах селекційних програм. Генетичне покращення культивованих видів – це потужний засіб підвищення ефективності виробництва продукції в секторі аквакультури та зменшення її екологічного сліду, зокрема за рахунок зниження потреби в кормах, землі та воді на одиницю продукції.

Більшість використовуваних в аквакультурі видів, мають дві ключові особливості: високий рівень внутрішньовидового генетичного розноманіття та високу плідність.

Ці особливості дозволяють проводити інтенсивну селекцію та домагатися значного генетичного приросту за комерційно важливими ознаками. Однак, будучи відносно новою галуззю, аквакультура поки досягла значно менших успіхів, ніж інші галузі харчової промисловості (тваринництва та рослинництва), де завдяки постійній інтеграції методів генетики та системи поставок генетичного матеріалу виводяться та вирощуються тисячі покращених порід та сортів.

Повсюдному впровадженню генетичних інструментів у системи виробництва генетичного матеріалу в аквакультурі перешкоджають різні фактори, наприклад:

– слабка вивченість властивостей, ризиків та переваг як традиційних методів так і молекулярних технологій нового покоління;

–  обмежені можливості яких через відсутність інфраструктури, інвестицій та/або людських ресурсів;

– недолік науково обґрунтованих, ефективно регульованих, довгострокових програм селекційного розведення;

– недостатньо широка взаємодія із приватним сектором.

Необхідно приділяти першочергову увагу вирішенню цих проблем при розробленні національних та регіональних стратегій та заходів політики щодо забезпечення сектору генетичним матеріалом. Прискорення розробки та впровадження коштів генетичного поліпшення культивованих типів, використовуються в аквакультурі з акцентом на селекційне розведення – один із чотирьох пріоритетних напрямків, позначених у розробленому ФАО глобальному плані дій у галузі водних генетичних ресурсів для виробництва продовольства та ведення сільського господарства.

Біобезпека та боротьба з хворобами. Інтенсифікація аквакультури та глобалізація торгівлі продуктами з водних біоресурсів призвели до появи та повторного виникнення інфекційних захворювань, являють собою серйозну економічну та екологічну проблему суспільства. Враховуючи, що для функціонування сектора необхідний імпортний генетичний матеріал, а за допомогою санітарної сертифікації, прикордонних оглядів та інших заснованих на оцінці ризику заходів контролю захистити популяції водних організмів не вдається, тому потрібно змінити парадигму підтримки здоров’я водних організмів та біобезпеки.

Десята сесія Підкомітету КРГ з аквакультури схвалила та високо оцінила методику поетапного вирішення проблеми біобезпеки в аквакультурі. Цей документ, розроблений з урахуванням ризиків і передбачає поетапну роботу на кшталт співробітництва з опорою на управлінський потенціал з використанням підходів знизу вгору і навпаки.

Для пошуку, вивчення та управління факторами ризику на всіх етапах виробництва – від джерела генетичного матеріалу та об’єктів, на яких здійснюється дорощування риби, до ринків – важливо прийняти підхід, побудований на аналізі критичних контрольних точок та обліку ризиків, що виникають у виробничо-збутовому ланцюжку.

Пропонується передовий підхід до забезпечення загальної біобезпеки, що включає десять складових: знання про види, що вирощуються, знання про систему, що використовується, знання про патогени, до яких схильна риба, що вирощується, знання шляхів зараження, використання здорового генетичного матеріалу, раціональні підходи до розведення, розумне використання протимікробних препаратів, дотримання вимог щодо безпеки харчових продуктів, повага до навколишнього середовища та наявність плану біобезпеки.

Для дотримання принципу співробітництва необхідна взаємодія із зацікавленими сторонами. Органи з питань рибальства та ветеринарії  повинні взаємодіяти та спільно підтримувати здоров’я водяних видів. При цьому широко поділяється відповідальність за регулювання ризиків на основі активного залучення зацікавлених сторін та прийняття ними довгострокових зобов’язань.

Кожна країна та сектор аквакультури кожної території отримує можливість оцінити ризик та пріоритети для своїх підприємств.

Одна з ключових тез Глобальної конференції з аквакультури  2020 р. співзвучна давно відомому висловленню, що хвороби легше попередити, ніж лікувати.

Акцент на профілактиці проблем, включаю чистійкість до протимікробних препаратів, є ознакою зрілості галузі. Основні заходи включають використання чистого генетичного матеріалу в поєднанні із застосуванням раціональних підходів до розведення та стратегій біозахисту, а також зниження стресу та підвищення здоров’я водного середовища.

Профілактичне вжиття заходів біобезпеки є менш витратно, ніж реагування на спалахи хвороб Такі заходи мають стати невід’ємним елементом розвитку аквакультури у всіх країнах, де виробляється продукція сектора. Для виробництва здорових, поживних та життєстійких культивованих організмів важливі ефективні заходи біобезпеки, якісний генетичний матеріал та якісне харчування.

(Дивись далі Частину 2)

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Рибні комбікорми: бєлотін, біотрін, пекарські, пивні дріжджі, меприн, міцелій вищих грибів (Частина 25)

Створено - 20.04.2023 0
Рибні комбікорми: бєлотін, біотрін,  пекарські, пивні дріжджі, меприн, міцелій вищих грибів (Частина  25) Бєлотін – відносно новий білковий компонент комбікормів,…

Вирощування осетрових (Частина 3)

Створено - 14.03.2023 0
Вирощування осетрових (Частина 3) Водопостачання пыдприэмства може бути самопливним чи механічним.При механічному водопостачанні час роботи насосних станцій слідуєприймати із розрахунку 20…